Гарольд Періс – один із провідних авангардних митців Америки. Він прославився як скульптор і гравер, а ще викладач Університету Каліфорнії, Берклі. Майстер творив унікальні мистецькі об’єкти, компонував різні матеріали у виразну форму, щоби висловити власні почуття, думки, продемонструвати своє світосприйняття. За допомогою творінь Періс намагався донести до публіки значущі ідеї, добре розуміючи здатність мистецтва змінювати спосіб мислення людей, відкривати очі на важливе. Докладніше про нью-йоркського генія читайте далі на queens1.one.
Від журналістики до мистецтва
Гарольд Періс народився 16 серпня 1925 року у Квінзі. У юному віці він працював за лаштунками в театрі, де його батько був актором. Зокрема, Періс наносив виконавцям грим. Вже тоді він проявив себе як творча особистість. Під час Другої світової війни хлопець служив кореспондентом Stars and Stripes. Це щоденна американська військова газета, яка пише про військових США, акцентуючи на тих, хто служить за межами країни. Періс став свідком жорстокості в нацистському концентраційному таборі «Бухенвальд», що діяв поблизу німецького міста Веймар. Побачене справило на нього великий вплив та відобразилося в його мистецтві. За весь період існування табору в ньому відбували ув’язнення орієнтовно 250 000 осіб різних національностей, з яких понад 55 000 були закатовані.
Бажаючи пов’язати життя з творчістю, Періс опанував гравюру в нью-йоркській художній школі Atelier 17 та скульптурне лиття в Академії образотворчих мистецтв у німецькому Мюнхені. На початку 1960-х років митець оселився в Каліфорнії. У 1963 році він став професором Університету Каліфорнії, Берклі, де до 1979-го викладав гравюру та скульптуру. У ті роки він активно досліджував пластичні фігури та використання кераміки. Крім того, майстер співзаснував бронзовий ливарний завод у місті Берклі та розробив методи зварювання й лиття, які інші вважали неможливими. Що цікаво, однією з учениць Періса була Ширін Нешат – легендарна іранська фотохудожниця й кінорежисерка.
З моменту свого прибуття в Берклі Періс дослідив широкий спектр матеріалів і став піонером у використанні процесів прямого лиття бронзи. У Каліфорнії Гарольд Періс провів чимало персональних виставок. Однак найбільша відбулася в 1972 році в одному з художніх музеїв Берклі – The California Years. Вона зайняла величезний простір нижньої виставкової площі музею. Інсталяції відображали 10-річне проживання скульптора в Берклі. Були представлені бронзові роботи, які ілюстрували абстрактний експресіонізм, дві монументальні теракотові стіни, а також відливки, що нагадували гладко відшліфовані форми кінця 1960-х. Відвідувачі гуляли посеред виробів, роздумуючи над творчими проявами тих років.
Творчість із сенсом
Мистецтво Гарольда Періса – суміш вправної техніки, спіритуалізму та соціальної місії. Він був гравером, скульптором і творцем перформансу, який змішував форми та ідеї задля унікальних проєктів. У більшості його робіт простежуються європейські впливи та старосвітська чутливість. Він не просто творив, а намагався донести до натовпу важливі сенси. В основі його еклектичного використання матеріалів – турбота про стан людини. Починаючи від трагічних подій «Бухенвальду» й завершуючи серією, створеною у відповідь на політику в Берклі наприкінці 1960-х років, Періс намагався наголосити на тогочасних хворобах людства.
Як скульптури, так і гравюри Гарольда Періса зберігаються в колекціях Художнього інституту Чикаго, Музею сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Національної галереї мистецтв (Вашингтон), Сан-Франциського музею сучасного мистецтва та Музею американського мистецтва Вітні (Нью-Йорк).
Поєднання непоєднуваного
На початку 1960-х років скульптор полюбляв використовувати у своїх роботах зламані й викинуті побутові речі під час процесу лиття. У такий спосіб він підкреслював суперечності між реальним і вигаданим світами. Наприклад, скульптура The Unreality of Looking Out a Window (Fene) – поєднання лікарняного ліжка з об’єктами єврейської весільної церемонії.
У своїх найкращих роботах, зокрема монументальних керамічних стінах, Періс втілив власні духовні проблеми, уникаючи буквалізму, який часом перетворював його мистецтво на незручну мелодраму. Творіння були настільки навантажені релігійним або історичним значенням, що глядач не завжди міг сповна збагнути переданий автором символізм.
Заслуговує уваги серія монотипів 26 Days of John Little. Для її створення Періс використав найзвичайніші об’єкти – целофанову стрічку, мотузку, ацетат, соломинки та шматочки паперу. Майстер застосував повторюваний мотив вікна, а ще елементи блакитного й прозорого пластику, щоби в окремих частинах створити «ефект глибокого космосу». Ці колажі не обов’язково повинні були викликати прямі асоціації, а отже, глядач мав можливість створити стільки зв’язків у своїй голові, скільки вважав за потрібне. Помер легендарний митець 1 липня 1979 року в Каліфорнії.